1. Стан або властивість того, що є зламаним, пошкодженим, розірваним, зіпсованим; порушеність цілісності, працездатності.
2. (Перен.) Втрата внутрішньої стійкості, моральна або психічна пригніченість, виснаженість; стан розладу, пригніченості.
зламаність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |