Значення
- (Техніка) –
Властивість за значенням прикметника “злагоджений”; гармонійна узгодженість, відповідність частин чогось між собою, що забезпечує цілісність і ефективність; синхронність, співрозмірність.
- (Мистецтво) –
У музиці: гармонійна поєднаність, стройність звучання; благозвучність.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: один з видів синтаксичного зв’язку між словами в словосполученні, при якому залежне слово уподібнюється головному в роді, числі й відмінку або в особі, числі й роді.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. злагодженість, р. злагодженості, д. злагодженості, з. злагодженість, о. злагодженістю, м. злагодженості, к. злагодженосте