злагодженість

[zlɑɦodʒɛnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість за значенням прикметника “злагоджений”; гармонійна узгодженість, відповідність частин чогось між собою, що забезпечує цілісність і ефективність; синхронність, співрозмірність.

  2. (Мистецтво) –

    У музиці: гармонійна поєднаність, стройність звучання; благозвучність.

  3. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці: один з видів синтаксичного зв’язку між словами в словосполученні, при якому залежне слово уподібнюється головному в роді, числі й відмінку або в особі, числі й роді.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. злагодженість, р. злагодженості, д. злагодженості, з. злагодженість, о. злагодженістю, м. злагодженості, к. злагодженосте

Більше записів