злагода

1. Власна назва громадської організації, об’єднання, підприємства, населеного пункту тощо (наприклад, селище міського типу Злагода у Львівській області).

2. Стан мирного співіснування, дружніх, безконфліктних відносин між людьми, групами або народами; згода, єдність, гармонія.

3. Внутрішня гармонія, душевний спокій, стан психологічної рівноваги та відсутності суперечностей у власних думках і почуттях.

4. Відповідність, узгодженість між частинами чого-небудь, що утворює цілісність (наприклад, злагода думки й дії, злагода в родині).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тут панували любов, злагода, взаєморозуміння — по всіх лініях, у всіх зрізках: між Володею і його дружиною (класична подружня гармонія — з тих шлюбів, що вершаться на небесах), між ними і їхніми матерями, між ними й дітьми. Тут духовне переважало над матеріальним — запорука міцности й чистоти родинної спільноти.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
А як вiзьме свою частку, то що там уже з нею буде, те буде, а хоч у нас у сiм’ї стане тихо, злагода знову буде, — доводив свого Зiнько. встряла в розмову, хотячи допомогти Зiньковi: — А Зiнько правду каже, старий.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

Частина мови: іменник (однина) |