злагідність

Властивість за значенням прикметника “злагідний”; стан, коли щось або хтось є злагідним, м’яким, спокійним, не різким.

М’якість, спокійність, урівноваженість у характері, поведінці, вдачі людини.

Плавність, м’якість, відсутність різких змін у чомусь (наприклад, у рельєфі, руслі річки, лінії).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |