Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “злагідний”; стан, коли щось або хтось є злагідним, м’яким, спокійним, не різким.
- (Психологія) –
М’якість, спокійність, урівноваженість у характері, поведінці, вдачі людини.
- (Геологія) –
Плавність, м’якість, відсутність різких змін у чомусь (наприклад, у рельєфі, руслі річки, лінії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. злагідність, р. злагідності, д. злагідності, з. злагідність, о. злагідністю, м. злагідності, к. злагідносте