зіяти

1. Бути відкритим, мати широкий отвір або прірву; розкриватися, роззявлятися (про щось порожнє всередині).

2. Виділятися на тлі чогось своєю порожнечею, глибиною або яскравою барвою; різко виділятися.

3. Бути незаповненим, вільним, незайнятим (про посаду, місце тощо).

Приклади:

Відсутні