зітнутий

[zitnutɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Який зазнав зітнення, удару; пошкоджений внаслідок зіткнення з чимось.

  2. (Техніка) –

    У техніці: такий, що має зітнені, зім’яті краї або поверхню (наприклад, про металевий лист, трубу).

  3. (Ботаніка) –

    У ботаніці: зігнутий, притиснутий до стебла (про частини рослини, наприклад, листя).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зітнутий, р. зітнутого, д. зітнутому, з. зітнутого, о. зітнутим, м. зітнутім

Більше записів