зістатися

1. Залишитися, перебувати десь після відходу, від’їзду інших; опинитися в якомусь місці чи стані.

2. Мати щось у наявності після певних дій, витрат або подій (наприклад, про гроші, продукти).

3. Бути знайденим, виявленим у процесі пошуку або перевірки (зазвичай у безособових конструкціях).

Приклади вживання

Приклад 1:
Довелося знов зістатися в ліжку та нетерпляче чекати, чи не зайде хтось його одвідати. Першими прийшли Костянтин з Аполлоном, та своїм звичаєм посиділи недовго.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |