зістареність

[zistɑrɛnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Властивість за значенням прикметника “зістарений”; стан, коли щось або хтось став застарілим, втратив актуальність, новизну або придатність через значний вік або тривалий час існування.

  2. (Техніка) –

    (у техніці, матеріалознавстві) Стан матеріалу (особливо металу або сплаву), що виникає після тривалого витримування при певній температурі і характеризується зміною його структури та механічних властивостей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зістареність, р. зістареності, д. зістареності, з. зістареність, о. зістареністю, м. зістареності, к. зістареносте

Більше записів