Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість за значенням прикметника “зістарений”; стан, коли щось або хтось став застарілим, втратив актуальність, новизну або придатність через значний вік або тривалий час існування.
- (Техніка) –
(у техніці, матеріалознавстві) Стан матеріалу (особливо металу або сплаву), що виникає після тривалого витримування при певній температурі і характеризується зміною його структури та механічних властивостей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зістареність, р. зістареності, д. зістареності, з. зістареність, о. зістареністю, м. зістареності, к. зістареносте