зіщулювання

[ziʃt͡ʃuljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    (у техніці) Процес з’єднання або кріплення деталей за допомогою спеціальних елементів — щулів (наприклад, у меблевому виробництві).

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Тісне з’єднання, поєднання чогось, взаємне пристосування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зіщулювання, р. зіщулювання, д. зіщулюванню, з. зіщулювання, о. зіщулюванням, м. зіщулюванні, к. зіщулювання

Більше записів