зіщулений
[ziʃt͡ʃulɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
(Про людину) Який має зіщулені, тобто зібрані, зімкнуті, щільно притиснуті одна до одної брови, що надає обличчю суворого, похмурого або незадоволеного виразу.
- (Література) –
(Переносно) Похмурий, насуплений, суворий (про вигляд, погляд, обличчя тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зіщулений, р. зіщуленого, д. зіщуленому, з. зіщуленого, о. зіщуленим, м. зіщуленім