зіщулений

1. (Про людину) Який має зіщулені, тобто зібрані, зімкнуті, щільно притиснуті одна до одної брови, що надає обличчю суворого, похмурого або незадоволеного виразу.

2. (Переносно) Похмурий, насуплений, суворий (про вигляд, погляд, обличчя тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Довгенько зіщулений сидів, чекав пса, аби кусав. Потім зважився подивитись і побачив над собою чорного пса, що спокійно стояв коло нього.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”