1. (астрономія) Властивість небесного тіла, зокрема планети, блищати відбитим сонячним світлом, на відміну від самосвітних зірок.
2. (переносне) Якість того, що сяє, вирізняється, привертає увагу своєю винятковістю, блиском; блискучість, яскравість.
Словник Української
Буква
1. (астрономія) Властивість небесного тіла, зокрема планети, блищати відбитим сонячним світлом, на відміну від самосвітних зірок.
2. (переносне) Якість того, що сяє, вирізняється, привертає увагу своєю винятковістю, блиском; блискучість, яскравість.