Значення
- (Астрономія) –
(астрономія) Властивість небесного тіла, зокрема планети, блищати відбитим сонячним світлом, на відміну від самосвітних зірок.
- (Література) –
(переносне) Якість того, що сяє, вирізняється, привертає увагу своєю винятковістю, блиском; блискучість, яскравість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зірчастість, р. зірчастості, д. зірчастості, з. зірчастість, о. зірчастістю, м. зірчастості, к. зірчастосте