зініційований

[zinit͡sijoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який був започаткований, покладений початок чомусь; створений внаслідок ініціативи.

  2. (Релігія) –

    У езотеричних та оккультних вченнях: який пройшов обряд посвячення (ініціації), отримав таємні знання або доступ до певного рівня духовного розвитку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зініційований, р. зініційованого, д. зініційованому, з. зініційованого, о. зініційованим, м. зініційованім

Більше записів