Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан того, що є зімкнутим; щільне прилягання частин, елементів чогось одне до одного, відсутність проміжків або розривів.
- (Математика) –
(Математика) Властивість множини, яка містить усі свої граничні точки; стан множини, що є доповненням до відкритої множини.
- (Соціологія) –
(Переносне) Внутрішня єдність, організованість, спільність поглядів або інтересів у колі людей; солідарність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зімкнутість, р. зімкнутості, д. зімкнутості, з. зімкнутість, о. зімкнутістю, м. зімкнутості, к. зімкнутосте