Древослів

Словник Української Мови

зіарат-хана

[ziɑrɑt-xɑnɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Релігія) –

    (в ісламській архітектурі) споруда над могилою шанованої релігійної особи (святого, пророка, імама), часто місце паломництва (зіярату); мавзолей.

  2. (Релігія) –

    (переносно) священне, шановане місце поховання; усипальниця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зіарат-хан, р. зіарату-хана, д. зіаратові-ханові, з. зіарат-хана, о. зіаратом-ханом, м. зіараті-хані, к. зіарат-хан

Більше записів