Приклад 1:
У когось трусилися жижки, у когось — груди, хтось инший дістав кровотечу з носа, на когось напала алерґія, ще на когось — летарґія, хтось попросту закоцанів, а в инших проблиснули жовтявим свіченням очі… А наш пан Стасюньо, гордість і слава України, прокрався тихцем до музикантів (цілу капелю приведено зранку, бо ж танці обіцяно!) і конспіративно в першого сурмаря його золоту тромпету потяг.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Визиравши iз садочка, побачив, що двi дiвчини геть-геть вiдстали вiд прочого народу, тихенько iдуть собi i розговорюють; вiн зараз вгадав, що хто то йде, бо серце у нього тьохнуло й подало звiстку; ото вiн i пiшов, буцiмто у город, тихою ступою, похиливши голову, мов задумався; а у самого аж жижки трусяться, i дух йому захватує вiд радощiв, що ще побачить Марусю i поговорить з нею. От iдуть дiвчата: Олена, як та сорока, скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцiмто i слуха, та усе про своє гада… аж зирк?..
— Самчук Улас, “Марія”