жижка

1. (діал.) Зменшувально-пестлива форма від слова “жила” у значенні кровоносна судина, вена.

2. (перен., розм.) Про тонку, гнучку, витягнуту лінію, смужку чогось (наприклад, рідини, світла): “жижка меду”, “жижка світла”.

3. (перен., розм.) Про невелику кількість міцного алкогольного напою, горілки.

Приклади:

Приклад 1:
Он над головою Старий Жижка з Таборова[271] Махнув булавою. 10 октября 1845, с. Марьинское Сліпий (Поема) Думи мої молодії, Поховані діти, Не літають з того світа Пустку натопити.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”