Приклад 1:
Оставь, о дух мой, вскорѣ всѣ земляныи мѣстаі Взойди, дух мой, на горы, гдѣ правда живет свята, Гдѣ покой, тишина от вѣчных царствует лѣт, Где блещит та страна, в коей неприступный свѣт. Оставь земны печали и суетность мірских дѣл!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
На скольких мѣстах вопіет нам: «Внемли ce6t»; «Воньми себі кріпці…»; «Вній-дите в храмину вашу…»; «Возвратися в дом твой»; «Дух божій живет в вас»; «Вторый человѣк господь с иебесе…» И cie-το есть благовістити мир, возвѣщати щастія путь, от-творять ворота к благоденствію, отверзать предводительствующее во всем и недремлющее о/со, дабы всеусерднѣйше всяк, тайному мановенію блаженнаго внутрь себе духа повинуясь, мог получать наставленіе, просвѣщеніе, кураж и совершеніе в каждом своем ділі, а без его дозволенія самаго мѣлочнаго не всчинать дѣйствія и самаго маленькаго ступня не ступать. Щаслив живущій по волѣ благаго духа!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Самая добрая душа тім безпокойніе и нещасливѣе живет, чем важнійшую должность несет, если к ней не рожденна. Да и как ей не быть нещасною, если потеряла сокровище cie, всего міра дражайшее: «веселіе сердца — живот человѣку, и радованіе мужа (есть то) долгоденствіе»?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
