Словник Української Мови
Буква
1. Здатний до життя, до існування та нормального функціонування; живучий, життєспроможний.
2. Стійкий, міцний, здатний довго існувати, зберігати свою сутність або ефективність.
3. Переносно: реальний, обґрунтований, такий, що може бути втілений у життя або має перспективи розвитку.
Приклад 1:
Але ти й сильний, ти виключно сильний і життєздатний, бо інший народ на твоєму місці давно вже витратився б до краю й саме існування його стало б проблематичним. Ти ж не тільки витримуєш всі ці смертельно-грізні іспити, але й раз у раз демонструєш свою волю до життя (і то життя самостійного), стверджуєш себе.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”