життєстійкість

Здатність організму, системи або соціальної групи ефективно протистояти негативним зовнішнім впливам, стресам, травмам або кризам, зберігаючи функціональність та швидко відновлюючись після них.

У психології — позитивна адаптивна якість особистості, що дозволяє долати життєві труднощі, травматичні події та стрес, зберігаючи психічне здоров’я та розвиваючись через цей досвід.

У біології та екології — властивість популяції або екосистеми витримувати збурення (наприклад, забруднення, кліматичні зміни) без незворотних втрат структури та функцій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |