Значення
- (Психологія) –
Здатність організму, системи або соціальної групи ефективно протистояти негативним зовнішнім впливам, стресам, травмам або кризам, зберігаючи функціональність та швидко відновлюючись після них.
- (Психологія) –
У психології — позитивна адаптивна якість особистості, що дозволяє долати життєві труднощі, травматичні події та стрес, зберігаючи психічне здоров’я та розвиваючись через цей досвід.
- (Біологія) –
У біології та екології — властивість популяції або екосистеми витримувати збурення (наприклад, забруднення, кліматичні зміни) без незворотних втрат структури та функцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. життєстійкість, р. життєстійкості, д. життєстійкості, з. життєстійкість, о. життєстійкістю, м. життєстійкості, к. життєстійкосте