життєстійкість

[ʒɪttjɛstijkistʲ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Психологія) –

    Здатність організму, системи або соціальної групи ефективно протистояти негативним зовнішнім впливам, стресам, травмам або кризам, зберігаючи функціональність та швидко відновлюючись після них.

  2. (Психологія) –

    У психології — позитивна адаптивна якість особистості, що дозволяє долати життєві труднощі, травматичні події та стрес, зберігаючи психічне здоров’я та розвиваючись через цей досвід.

  3. (Біологія) –

    У біології та екології — властивість популяції або екосистеми витримувати збурення (наприклад, забруднення, кліматичні зміни) без незворотних втрат структури та функцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. життєстійкість, р. життєстійкості, д. життєстійкості, з. життєстійкість, о. життєстійкістю, м. життєстійкості, к. життєстійкосте

Більше записів