Значення
- (Психологія) –
Здатність радіти життю, бачити його світлі сторони; оптимістичне, радісне сприйняття світу та буття.
- (Психологія) –
Властивість характеру, що виражається у постійному почутті внутрішньої радості, задоволення від життя та енергії для дій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. життєрадісність, р. життєрадісності, д. життєрадісності, з. життєрадісність, о. життєрадісністю, м. життєрадісності, к. життєрадісносте