Словник Української Мови
Буква
1. Офіційний документ або текст, що містить систематизований опис основних етапів життя та діяльності певної особи (часто — при вступі до навчального закладу, прийомі на роботу тощо); коротка автобіографія.
2. Літературний жанр, а також твір цього жанру, що містить опис життя людини; біографія.
3. (у ширшому значенні) Сукупність подій, випробувань, вчинків, що становлять зміст чиїхось життєвих етапів або життя в цілому.
Приклад 1:
Задумала написати для дочки свою біографію (підкріплює цей свій намір цитатою з біографії Бенвенуто Челліні про потребу залишити свій життєпис). Відрадні спостереження: дитина любить, коли їй читають, тягнеться до фортепіано, а в музеї пізнає портрет Коцюбинського.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Біографія Сковороди – це не звичайний життєпис подій і фактів із життя мислителя, а в багатьох відношеннях вона є справжньою філософсько-літературною пам’яткою кінця XVIII ст. Та перш за все – це документ про життя й діяльність великого Сковороди, написаний людиною, дуже близькою мислителеві по духу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
— Народився я, — мовчки, через рядки читав вiн свiй життєпис, — в 1891 роцi, в Києвi… Батько мiй iнженер-путiєць, старий есдек (умер)… — вiдома українська самостiйниця (умерла)… Братiв, сестер не мав… З двадцяти рокiв с.-д… В есдебе з 16-го року. Освiту маю унiверситетську, вищу школу скiнчив у Нiмеччинi… Фах — iнженер-механiк… З двадцяти рокiв жив у Швейцарiї, Нiмеччинi, Росiї, Українi… З дружиною розiйшовся… Остання посада… Вiн перечитав ще рядкiв 30 i положив листа на груди — одноманiтний перебiй колiс заколисував — i сплющувались очi.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”