життєлюбність

1. Властивість людини, що полягає в любові до життя, оптимістичному й активному ставленні до нього, прагненні радіти його проявам та насолоджуватися ним.

2. Філософська або життєва позиція, що визнає найвищою цінністю земне життя, його радощі та задоволення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |