Властивість того, що дає життя, життєву силу, енергію; життєтворча, життєстверджуюча сутність.
У літературі та філософії — творча, активна сила, що протистоїть руйнівним початкам, спрямована на збереження та відтворення життя.
життєдайність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та я швидко збагнула всю життєдайність таких операцій над думкою. Все доводилося передумувати наново, і якщо я навіть після цього всупереч пропонованому мені лишалася при своєму, то це вже був не штамп, не стереотип, а оновлена й усвідомлена власна думка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |