жирафа

[ʒɪrɑfɑ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Зоологія) –

    Ссавець ряду парнокопитних, найвища сучасна тварина, що мешкає в саванах Африки, має дуже довгу шию, довгі ноги та характерну плямисту шкіру (Giraffa camelopardalis).

  2. (Зоологія) –

    Рід ссавців родини жирафових, до якого належить вид жирафа звичайна (Giraffa).

  3. (Історія) –

    Заст. Старовинна дерев’яна гармата на поворотному станку, що використовувалася для облоги фортець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жирафа, р. жирафи, д. жирафі, з. жирафу, о. жирафою, м. жирафі, к. жирафо

Походження слова (Етимологія)

Слово «жирафа» походить з арабської мови, де воно звучало як «зурафа». Через італійську (giraffa) та французьку (girafe) мови воно потрапило в українську. Спочатку вживалося у формі «жирафа», а згодом з’явився варіант «жираф». Це слово означає високу африканську тварину з довгою шиєю.
Споріднені слова:зебра, антилопа, саванна

Більше записів