1. (діал.) У виразі “піти/йти згинці” — загинути, зникнути безвісти, переважно під час війни або небезпечної подорожі.
2. (перен., рідк.) Зникнути, пропасти безслідно (про речі або явища).
згинці
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Повзли по згару, поміж трупів, потім канавою до кущів і згинці до Дніпра, а там очеретами бралися ліворуч. …Вони стояли перед Самойловичем обхльостані, мокрі, стомлені, переповідали про чигиринські бої й передали прохання обложених козаків та ратників швидше прийти на поміч, бо далі триматись несила.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прислівник () |