жигер

1. (історичне) У кримських татар, ногайців та деяких інших тюркомовних народів — військовий загін, загони легкової кінноти, що здійснювали набіги та несла охоронну службу.

2. (переносне, заст., рідко) Про згуртовану групу однодумців, побратимів, яка активно та рішуче діє для досягнення спільної мети.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |