жидовин

1. (істор.) Представник єврейського народу; єврей (уживалося в українській мові до середини XX століття без негативного відтінку, згодом вийшло з активного вжитку).

2. (заст., перев. у фольклорі, літ.) Вживається як синонім до слова “єврей” в історичних, фольклорних текстах або художніх творах для передачі колориту певної епохи.

Приклади:

Приклад 1:
Минув — і лях, і жидовин Горілки, крові упивались, Кляли схизмата, розпинали, Кляли, що нічого вже взять. А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”