1. Енергійно, дієво, з великою активністю; живо, рухливо.
2. Виразно, яскраво, з відчутним емоційним піднесенням (про манеру виконання музичного твору, читання тощо).
жваво
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Можу засвідчити, що всі вони щиро переймалися подіями на фронті, раділи перемогам, жваво обговорювали питання про відкриття другого фронту і дії союзників — якоїсь роздвоєности, вимушености, що їх я могла б сьогодні передбачити, знаючи в усій повноті історію двобою двох тоталітарних режимів, обізнана з протилежними поглядами — хоча б із спогадами й щоденниками Г. Костюка, А. Любченка, Ю. Шевельова та ін., — моя дитяча свідомість не зафіксувала. Перші шкільні враження були невеселі — холодні класи, радість від шматка чорнющого хліба, який нам давали на сніданок.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— жваво спитала вона своєю завсідньою смішливою манерою. — Спасибі… Жили собі, підскакуючи та жартуючи… Ваші небоги — такі самі веселі, як і ви… — осміхаючись одмовив професор та й згадав учорашній жарт Backfisch’ів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
V Дні текли по-ярмарковому і, може, саме тому жваво. Так, ніби люди зумисне інсценізували той ярмарок та шарварок, інсценізували з усієї сили, щоб тільки ні про що інше не думати, про все забути, забити собі памороки… Від вранішнього «Маня, на повєрку становісь» і до пізньої ночі життя в камері вирувало, кипіло у ключ.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”