жуйка

1. Жувальна гумка, кондитерський виріб з їстівної основи (зазвичай згущеного соку дерева саподила або синтетичних полімерів), призначений для тривалого жування з метою освіження порожнини рота, отримання аромату або як розвага.

2. (Розм.) Жувальний тютюн, спеціально приготовлена тютюновава суміш для жування, що містить нікотин.

3. (Перен., розм., зневажл.) Про щось застаріле, нецікаве або про людину, яка повторює одне й те саме, набридливі розмови, ідеї.

Приклади:

Приклад 1:
Крізь неї проникали не лише обгортки, а й сама жуйка. Десь ходили по руках переписи Міллера, друкувався для фахівців Августин, у схронах Лєнінки дотлівав іще за Леніна виданий Фройд.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”