Древослів

Словник Української Мови

жувальце

[ʒuʋɑlʲt͡sɛ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Зоологія) –

    (зоол.) Пара м’язистих придатків у ротовому апараті деяких комах (переважно жуків), призначених для подрібнення та перетирання їжі.

  2. (Анатомія) –

    (анат., заст.) Нижня щелепа у людини або ссавців.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жувальце, р. жувальця, д. жувальцю, з. жувальце, о. жувальцем, м. жувальці, к. жувальце

Більше записів