Словник Української Мови
Буква
1. Щільне скупчення однорідних частинок речовини, що утворилося внаслідок їх злипання або збільшення в’язкості.
2. Обмежене скупчення, концентрація чогось абстрактного (явищ, почуттів, думок тощо).
3. У медицині — патологічне утворення з крові або лімфи в судинах або порожнинах тіла внаслідок порушення згортання.
Приклад 1:
Завжди як згусток енергії, реактивний і закличний, він тоді був якось лірично, задумливо настроєний, багато говорив про Атену, з якою щасливо зблизився, хотів, щоб ми пізнали одна одну, залишив мені її вірші. Одне слово, мовби готував ґрунт для нашого майбутнього зближення.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”