1. Викликати в комусь почуття смутку, печалі, тривоги; засмучувати, турбувати.
2. (зворотне) Відчувати смуток, печаль, тривогу; сумувати, турбуватися.
журити
Буква
Приклади:
Приклад 1:
На щастє, не потребуємо тим дуже журити ся, бо можемо вивести дату ех post: з подорожі Данила в Орду, що стала ся в осени 1245 р. Супроти того для Ярославської битви можна би вагати ся тільки між 1244 і 1245 р. Але що лїтописець від оповідання про Ярославську битву переходить зараз до подорожи в Орду, без всяких переходових фраз, се вказувало б на самий короткий час між битвою й подорожею; сьому відповідають і хронольоґічні дати: битва стала ся в серпнї, Данило поїхав десь в жовтнї. Все се промовляє за 1245 р. Битва стала ся «на канунъ в. мученику Фрола и Лавра», значить 17 серпня.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Приклад 2:
Швиденько свічку засвітила, Сама на лаві сіла; Під припічком мурло сидить, А Баба головою хить та хить І ну хазяїна журити: — Так от як ти почав робити! За те, що жив в теплі, в добрі… Гай-гай!
— Котляревський Іван, “Енеїда”