журячись

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Дієприслівник минулого часу від дієслова “журитися”, що означає перебувати в стані тривоги, занепокоєння або смутку через якісь негативні обставини, неприємні думки або передчуття.

2. (Лінгвістика) –

   Виражає одночасну дію супроводу: виконуючи основну дію, одночасно відчувати журбу, сумувати або непокоїтися (напр., “Вона йшла, журячись про майбутнє”).