1. Об’єднати когось, щось у єдине ціле, надати єдності, монолітності; сплотити.
2. Зібрати, сконцентрувати сили, увагу тощо для досягнення певної мети.
Словник Української Мови
Буква
1. Об’єднати когось, щось у єдине ціле, надати єдності, монолітності; сплотити.
2. Зібрати, сконцентрувати сили, увагу тощо для досягнення певної мети.
Приклад 1:
Щоб згуртувати урартські племена ідеологічно (в державі, крім урартів, проживали також лувійці, протовір- мени, хуррити, протогрузини тощо), уряд здійснив певну централізацію культу — виділив із строкатого конгломерату богів трьох найважливіших: Халді, Шівіні та бога грому й дощу Тейшеба. Організоване на ассирійський кшталт урартське військо кинуло виклик ассирійській військовій потузі — захопило землі південніше озера Урмія, намагаючись обійти Ассирію з флангу.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”