1. Властивість за значенням дієслів “згуртувати” та “згуртуватися”; єдність, спільність інтересів, поглядів, дій; внутрішня єдність колективу, суспільства тощо.
2. Організованість, дисципінованість, злагодженість дій у колективі, групі людей.
згуртованість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нелегко, звичайно, але допомагала надзвичайна солідарність, згуртованість усіх причетних до нашої «щопти» друзів і однодумців — тих, кому пощастило лишитися на волі (досить умовній), родин заарештованих та їхніх колеґ. Постійна взаємодопомога моральна й матеріальна, яка надходила подекуди несподівано, від людей, котрі боялися афішуватися, але співчували.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |