журчання

[ʒurt͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Фізика) –

    Дію за значенням дієслова “журчати”; звуки, що виникають від цієї дії, ніжне дзюрчання води, що несильно й безперервно тече.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: тихе, ніжне, мелодійне звучання (мовлення, співу тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. журчання, р. журчання, д. журчанню, з. журчання, о. журчанням, м. журчанні, к. журчання

Більше записів