Древослів

Словник Української Мови

журавлинник

[ʒurɑʋlɪnnɪk] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Місцевість, де росте журавлина; зарості журавлини.

  2. (Ботаніка) –

    Заповідне урочище в Українських Карпатах, що охороняється як природна територія з цінними популяціями журавлини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. журавлинник, р. журавлинника, д. журавлинникові, з. журавлинник, о. журавлинником, м. журавлинникові, к. журавлиннику

Більше записів