жупел

1. У християнській міфології — сірка або смола, що, за переказами, горіла в пеклі; символ пекельної кари.

2. Переносно — те, чим лякають, що викликає страх, огиду або служить застереженням; страшилище, погроза.

Приклади:

Приклад 1:
Бог є в ньому, суддя його, месник, терня його, вогонь і жупел, дух буремний, частина чаші їх. Дух і вічність є те саме.
— Тютюнник Григорій, “Вир”