згукувати

[zɦukuʋɑtɪ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (у фонетиці) надавати звуку певних акустичних характеристик; артикулювати, вимовляти звук мови з конкретними ознаками.

  2. (Лінгвістика) –

    (у лінгвістиці, про абетку чи правопис) будувати на фонетичному принципі, відображати на письмі реальне звучання мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. згукувати, р. згукуватів, д. згукуватам, з. згукувати, о. згукуватами, м. згукуватах, к. згукувати

Більше записів