Значення
- (Лінгвістика) –
Почати видавати звук, залунати, зазвучати (про музичні інструменти, дзвони, голос тощо).
- (Лінгвістика) –
Стати чутним, прозвучати (про слова, мову, промову).
- (Лінгвістика) –
Перен. Набути певного звучання, сенсу, емоційного забарвлення; сприйматися певним чином.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. згучати, р. згучатів, д. згучатам, з. згучати, о. згучатами, м. згучатах, к. згучати