згубник

[zɦubnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Той, хто знищує, винищує когось або щось; руйнівник, винищувач.

  2. (Юриспруденція) –

    Заст. Той, хто завдає комусь загибелі, смерті; убивця.

  3. (Історія) –

    Заст. Той, хто спричиняє лихо, біду; губитель.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. згубник, р. згубника, д. згубникові, з. згубника, о. згубником, м. згубникові, к. згубнику

Більше записів