Древослів

Словник Української Мови

жубелиця

[ʒubɛlɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (діал.) Те саме, що журавлина — вічнозелена рослина родини брусничних з дрібними червоними їстівними ягодами, що росте на болотах.

  2. (Ботаніка) –

    (діал.) Місцевість, поросла журавлиною; журавлинне болото.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жубелице, р. жубелиця, д. жубелицю, з. жубелице, о. жубелицем, м. жубелиці, к. жубелице

Більше записів