згрупованість

1. Властивість за значенням дієслів “згруповувати” та “згрупувати”; стан об’єднання окремих елементів у групу, сукупність, єдине ціле.

2. (У математиці, статистиці) Характеристика розподілу даних, що показує ступінь їх концентрації, скупчення навколо певних значень або в певних інтервалах.

3. (У військовій справі) Тактичне або оперативне об’єднання підрозділів, частин або кораблів, створене для виконання певного бойового завдання (напр., ударна згрупованість, угруповання військ).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |