1. Зібрати, накопичити у великій кількості в одному місці; нагромадити.
2. Перен. Сконцентрувати, зосередити (сили, думки, знання тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Зібрати, накопичити у великій кількості в одному місці; нагромадити.
2. Перен. Сконцентрувати, зосередити (сили, думки, знання тощо).
Приклад 1:
Як добрий дух доброго царства… Це — з тих образів, які залишаються на все життя в емоційному активі людини, до яких повертаєшся в тяжкі хвилини як до духовного порятунку, намагаючися згромадити докупи все те добре й прекрасне, що зустрілося-таки тобі в житті на цій «планеті людей». Наснилося, з розлуки наверзлося, з морозу склякло, з туги — аж лящить.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”