жовтуватий

[ʒoʋtuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:Ж

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який має невиразний жовтий відтінок, трохи жовтий.

  2. (Медицина) –

    Який має ознаки жовтяниці (про колір шкіри, білків очей тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жовтуватий, р. жовтуватого, д. жовтуватому, з. жовтуватого, о. жовтуватим, м. жовтуватім

Приклади з художньої літератури

  • Вечора наче і не було. І мами десь не було. Кинув гайкою по гильняку, так собі кинув, щоб кинути, — упав сич. Упав уже не живим. І де він там сидів на гильняку, і як я оце його вбив? Кинув, а він упав. А тут ще мами десь нема, і вечір не вечір — одні румуни та німці. Та осінь сіра, хоч прикидається ще жовтуватою. Тиф, та руді миші, та води у криниці нема, черпаєш відром одну мокру глину, і мами десь нема. Піду… А тут ще небо якесь не небо, старе і сиве, як баба Рятушнячка. Піду. Але ж куди вже його йти, як і вечір — чи це ще не вечір, але вечір…
    — Микола Вінграновський

Більше записів