Який має переважно білий колір з легким, помітним відтінком жовтого; білуватий із жовтизною.
жовтувато-білий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Який має переважно білий колір з легким, помітним відтінком жовтого; білуватий із жовтизною.
Відсутні