Який має жовте або блідо-жовтувате обличчя (зазвичай через хворобу, втому або сильне хвилювання).
Який має жовте листя або жовті пелюстки (у ботаніці).
жовтолиций
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Біля них у білій чалмі та в білому шовковому до п’ят халаті, в білих рукавичках стояв жовтолиций і круглий, мов гарбуз, євнух. Він підійшов до Ясельського і вклонився.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикметник () |