Древослів

Словник Української Мови

жовтолиций

[ʒoʋtolɪt͡sɪj] Прикметник

Буква:Ж

Значення

  1. (Медицина) –

    Який має жовте або блідо-жовтувате обличчя (зазвичай через хворобу, втому або сильне хвилювання).

  2. (Ботаніка) –

    Який має жовте листя або жовті пелюстки (у ботаніці).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жовтолиций, р. жовтолицього, д. жовтолицьому, з. жовтолицього, о. жовтолицим, м. жовтолицім

Більше записів