Значення
- (Юриспруденція) –
Домовлятися з кимось про спільні дії, часто таємно або з метою досягнення несумлінної вигоди; укладати змову.
- (Лінгвістика) –
Ставати здатним говорити, набувати мовленнєвих навичок (про дитину).
- (Лінгвістика) –
Розмовляючи, довго обговорювати щось, вести тривалу розмову.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зговорююся, ти зговорюєшся, він зговорюється, ми зговорюємося, ви зговорюєтеся, вони зговорюються