1. Домовлятися з кимось про спільні дії, часто таємно або з метою досягнення несумлінної вигоди; укладати змову.
2. Ставати здатним говорити, набувати мовленнєвих навичок (про дитину).
3. Розмовляючи, довго обговорювати щось, вести тривалу розмову.
Словник Української Мови
Буква
1. Домовлятися з кимось про спільні дії, часто таємно або з метою досягнення несумлінної вигоди; укладати змову.
2. Ставати здатним говорити, набувати мовленнєвих навичок (про дитину).
3. Розмовляючи, довго обговорювати щось, вести тривалу розмову.
Відсутні