Значення
- (Лінгвістика) –
Домовитися про щось із кимось, досягти згоди в розмовах, переговорах.
- (Психологія) –
Переконати когось, умовити, схилити до чогось своїми словами.
- (Юриспруденція) –
Завчасно та таємно домовитися з кимось про спільні дії, часто з корисливих або нечесних мотивів; вступити в змову.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зговорю, ти зговориш, він зговорить, ми зговоримо, ви зговорите, вони зговорять